>
Приблизно 112 тисяч осіб активно працюють як водії таксі в Україні, до яких додається близько 60 тисяч тих, хто час від часу виконує замовлення. Проте, лише приблизно 5,5% з них мають офіційний статус. Через це неофіційне працевлаштування держава щорічно втрачає близько 4,5 мільярда гривень податкових надходжень. Це випливає з дослідження Київської школи економіки (KSE) щодо економічних наслідків реформи ринку послуг таксі.
Максим Терзі, дослідник Urban Research Center (KSE), під час дискусії “Результати дослідження економічних ефектів реформи ринку ride-hailing в Україні”, організованої Європейською бізнес асоціацією, зазначив, що у 2025 році в Україні було здійснено приблизно 235 мільйонів поїздок. Це на 15 мільйонів, або майже 7%, більше порівняно з 2024 роком.
За його оцінками, при середній вартості поїздки в 196 гривень, загальний обсяг ринку сягає приблизно 46 мільярдів гривень, що становить близько 1 мільярда доларів США.
“Ринок сконцентрований навколо кількох цифрових платформ, що дає державі можливість охопити більшість поїздок через обмежену кількість точок взаємодії”, – додав Терзі.
Згідно з результатами дослідження, провідні платформи Uklon та Bolt спільно контролюють близько 85% ринку. Частка Uber за останні роки зменшилася приблизно до 7%, тоді як решта 8% розподіляється між локальними цифровими платформами, традиційними службами таксі та іншими гравцями ринку.
Дослідження показує, що до реєстрів внесено близько 9,5 тисяч автомобілів, допущених до перевезення пасажирів, що й формує частку офіційно зареєстрованих водіїв приблизно на рівні 5,5%.
На думку Терзі, Україні варто перейняти досвід інших країн у реформуванні ринку таксі. Це включає впровадження автоматизованої перевірки водіїв та транспортних засобів через API, створення єдиного реєстру водіїв і автівок, покладення відповідальності на платформи за допуск водіїв та автоматизацію обліку доходів і податків, а також забезпечення прозорості алгоритмічних рішень та блокувань.
Водночас, дослідження пропонує залишити загальнодержавні норми щодо реєстрації, безпеки, страхування, обробки даних та функціонування платформ.
Зазначається, що на практиці має бути реалізовано єдиний реєстр та API, що дозволить автоматично перевіряти сертифікати, проходити технічний контроль автомобілів та наявність страхування без потреби ручного введення даних. Допуск водіїв через платформу означатиме, що вона не передаватиме замовлення водіям без належних документів та блокуватиме доступ після завершення терміну дії дозволів. Інші важливі аспекти включають захист пасажирів та поетапне впровадження нововведень.
За словами Терзі, ризик небажання водіїв приймати реформу значною мірою залежить від додаткових витрат, які вона може спричинити, головним чином пов’язаних зі страхуванням.
Згідно з даними дослідження, водій, який працює активно, здійснює близько 2 тисяч поїздок на рік. У такому випадку, витрати на отримання дозволу, технічний огляд та страхування будуть відносно незначними в перерахунку на одну поїздку.
Натомість, водій, який працює нерегулярно, виконує приблизно 200-400 поїздок на рік. Для нього аналогічні фіксовані витрати матимуть значно більший вплив на рентабельність його діяльності.
KSE наводить приклад, що орієнтовна річна вартість страхування може становити від 20 до 45 тисяч гривень.
У дослідженні розглядаються три сценарії впровадження реформи ринку таксі: песимістичний, базовий та оптимістичний. Песимістичний сценарій передбачає запуск реєстру лише наприкінці 2028 року, високі витрати на відповідність вимогам, особливо страхуванню, складну процедуру сертифікації та повільну легалізацію. У такому випадку частина водіїв може залишити ринок або відкласти перехід до легального сектору. До 2030 року легально працюватиме близько 70% водіїв, кількість поїздок скоротиться до 228,5 мільйона, а середній чек складе 370,4 гривень, при цьому бюджет отримає 5,9 мільярда гривень.
Базовий сценарій передбачає запуск реєстру протягом 2027 року та його стабілізацію на початку 2028 року, помірні витрати та просту процедуру сертифікації. За такого розвитку подій до 2030 року легально працюватиме близько 83% водіїв, кількість поїздок відновиться до 244 мільйонів із середнім чеком 341 гривня, що принесе бюджету 6,9 мільярда гривень.
Оптимістичний сценарій передбачає, що до 2030 року частка легальних водіїв досягне 90%, кількість поїздок зросте до 264,7 мільйона при середньому чеку 337 гривень, а бюджет отримає 8,04 мільярда гривень.
Сергій Деркач, перший заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, під час круглого столу наголосив на важливості забезпечення державою однакових умов для всіх учасників ринку таксі, легалізації діяльності всіх водіїв, гарантування безпеки транспортних засобів та страхування всіх поїздок.
За його словами, наразі законопроєкт перебуває на стадії узгодження з державними органами.
“Я вже спілкувався з деякими членами комітету. Тому я впевнений, що ми повністю усвідомлюємо актуальність цього закону і повинні працювати над його прийняттям”, – додав Деркач.
Сергій Павлик, генеральний менеджер Bolt, у свою чергу, підкреслив зацікавленість компанії в повному врегулюванні ринку таксі та легалізації всіх водіїв. Він зазначив, що важливо встановити такий рівень регулювання, який дозволить підтримувати високу якість послуг для всіх учасників ринку.
Він також додав, що реформа насамперед повинна стосуватися безпеки пасажирів та забезпечення справедливих умов праці для всіх гравців ринку.
“Як уже зазначалося, це, перш за все, питання безпеки та справедливості”, – уточнив Павлик.
Деркач раніше висловлював думку, що прийняття Верховною Радою 9 червня закону про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, відкриє шлях до подальшого прийняття законопроєкту про реформування ринку таксі в Україні.
Провідні онлайн-сервіси таксі Uklon та Bolt у коментарях агентству “Інтерфакс-Україна” заявили, що прийняття закону про оподаткування цифрових платформ створює сприятливі умови для подальшої реформи ринку таксі. Вони вважають, що важливо провести її вчасно, не запроваджуючи надмірних обмежень, які могли б стати необґрунтованими бар’єрами для входу на ринок.
Основна ідея реформи полягає у запровадженні нового статусу – “автомобільний самозайнятий перевізник”, що дозволить водіям працювати без складної звітності та бюрократичних процедур.
Законопроєкт також визначає роль цифрових платформ перевізників, які “будуть виконувати функції податкових агентів, перевіряти документи водіїв та нестимуть відповідальність за допуск нелегальних перевізників”, повідомив Олексій Кулеба, колишній віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій.