У червні 2026 року на Львівщині розпочала роботу Сокальська вітроелектростанція (ВЕС). Її сім турбін німецького виробника Nordex, загальною потужністю близько 40 МВт, щорічно здатні генерувати приблизно 122 мільйони кіловат-годин електроенергії. Реалізатором цього проєкту виступила компанія «Еко-Оптіма», яка стала першою в Україні серед приватних компаній, що отримала кредит від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) для будівництва ВЕС на заході України. Сьогодні портфель компанії охоплює відновлювану енергетику, зокрема вітрову та сонячну генерацію, а також газопоршневі електростанції та системи накопичення енергії. Степан Козицький, співвласник «Еко-Оптіми», ділиться своїм баченням розвитку нових джерел енергії, стратегією поєднання різних видів генерації та необхідними умовами для подальшого зростання галузі відновлюваної енергетики.
Довідка про компанію
Група компаній «Еко-Оптіма», заснована Зіновієм Козицьким, є одним із провідних гравців на ринку відновлюваної енергетики Західної України. Компанія активно розвиває проєкти у сфері вітрової, сонячної та гідроенергетики, а також впроваджує системи накопичення енергії. Основний фокус діяльності «Еко-Оптіми» зосереджений на західних регіонах України. До портфеля компанії входять такі об’єкти, як Сокальська ВЕС потужністю приблизно 40 МВт, а також запланований вітропарк біля міста Белз, який матиме потужність до 100 МВт. Серед ключових фінансових партнерів компанії – ЄБРР, Північна екологічна фінансова корпорація (NEFCO), Данський інвестиційний фонд (IFU) та низка українських банків.
Синергія джерел енергії: вітер, сонце, газопоршневі установки та накопичення
«Еко-Оптіма» застосовує комплексний підхід до розвитку енергетичних потужностей, інтегруючи різні види генерації, що функціонують як єдина система.
- Вітрова та сонячна генерація доповнюють одна одну.
- Системи накопичення та газопоршневі установки забезпечують балансування виробництва енергії, особливо під час змін погодних умов.
На сьогодні компанія оперує 127 МВт сонячної та 134 МВт вітрової генерації. Паралельно триває робота над розвитком систем накопичення, збільшенням сонячних та вітрових потужностей, а також гідрогенерації. Кінцева мета – не просто нарощувати кількість окремих об’єктів, а формувати збалансовану енергосистему, де різні технології взаємно підсилюють одна одну.
Будівництво малої ГЕС «Еко-Оптіми» на річці Західний Буг. Запуск станції запланований на 2026 рік. Фото надано пресслужбою
Виробництво, мережеві обмеження та роль накопичення енергії
Минулого року компанія «Еко-Оптіма» виробила 410 мільйонів кВт·год електроенергії, що становить приблизно 10% від загального споживання Львівської області. Однак, якби потужності компанії були доповнені достатніми системами накопичення, обсяг виробництва міг би сягнути близько 500 мільйонів кВт·год щорічно. Основною перешкодою для подальшого зростання виробництва стають не стільки потужності самих електростанцій, скільки можливості електромережі. При максимальній роботі сонячної чи вітрової генерації, коли мережа не в змозі прийняти весь вироблений обсяг, частину електроенергії доводиться не використовувати. Такі ситуації трапляються приблизно у 20% випадків протягом року. Саме тому системи накопичення набувають критичного значення, дозволяючи зберігати надлишки енергії та використовувати їх у періоди пікового попиту, коли мережа та споживачі готові її прийняти.
Прискорення будівництва енергетичних об’єктів під час війни
Будівництво Сокальської ВЕС, яке розпочалося в січні 2025 року, було завершено з отриманням ліцензії за півтора року. Хоча цей процес залишається тривалим, українські реалії демонструють певне спрощення процедур порівняно з європейськими країнами.
Якщо порівнювати з іншими європейськими країнами, в Україні простіше реалізувати такий проєкт.
У країнах ЄС, таких як Польща чи Німеччина, будівництво аналогічних станцій може займати від трьох до шести років. Під час війни держава вдалася до певного спрощення регуляторних процедур, що зумовлено нагальною потребою у відновленні та нарощуванні енергопостачання, особливо в контексті протидії ракетним обстрілам. Це включає, зокрема, спрощення технічних умов для підключення до електричних та газових мереж, що робить процес більш гнучким, ніж навіть кілька років тому.
Відмова від «зеленого» тарифу на користь ринкових цін
У 2024 році «Еко-Оптіма» прийняла рішення відмовитися від «зеленого» тарифу для своїх ВЕС. Це рішення зумовлене вигіднішою економікою продажу електроенергії за ринковою ціною, яка коливається залежно від сезону та часу доби.
- Середні річні надходження від продажу електроенергії на ринку «на добу наперед» приблизно на 15% вищі, ніж за фіксованим «зеленим» тарифом.
- Ця різниця є орієнтовною, оскільки ринкові ціни постійно змінюються.
Найскладніші етапи будівництва вітроелектростанцій
Найбільш трудомістким етапом у процесі реалізації проєктів вітрової енергетики є передпроєктна робота.
- Пошук локації: Важливо знайти ділянку зі стабільним і достатньо потужним вітром. Не всі території придатні для встановлення турбін. Компанія відмовилася від двох проєктів після вимірювань, які показали недостатню швидкість вітру.
- Вимірювальні роботи: Після вибору потенційної ділянки встановлюється вимірювальна вежа висотою до 100 метрів з відповідними датчиками. Протягом мінімум півтора-двох років збираються дані для точної оцінки майбутнього обсягу виробництва. Ці дані також використовуються виробниками турбін для розрахунку очікуваної генерації та надання гарантій.
Регіональні особливості розвитку відновлюваної енергетики
Традиційно, південні та приморські регіони України мають найкращі умови для розвитку вітрової та сонячної генерації. Проте Карпатський регіон також демонструє високий потенціал.
Для нас це важлива перевага: можна поєднати хороші вітрові умови з прийнятним рівнем безпеки.
Це стосується і сонячної генерації. Зазначається, що сонячна станція компанії на Львівщині виробляє більше електроенергії, ніж аналогічна станція, збудована раніше в Криму. На це впливають локальні фактори, зокрема висота над рівнем моря, температура повітря та кількість опадів. Нижчі температури сприяють ефективнішій роботі сонячних панелей, а дощі допомагають очищати їх від пилу.
Плани щодо будівництва вітропарку поблизу Белза
Запуск вітропарку поблизу Белза заплановано на квітень-травень 2027 року. Компанія вже внесла авансовий платіж виробнику турбін, і очікується, що обладнання буде готове до транспортування приблизно за вісім місяців. Після монтажу кожної турбіни процес пусконалагодження та синхронізації з мережею триває близько одного-двох тижнів. Загальна вартість цього проєкту оцінюється в €156 мільйонів.
«Еко-Оптіма» в цифрах
- ~246 МВт – загальна встановлена потужність генерації.
- 39,6 МВт – потужність Сокальської ВЕС.
- 122 млн кВт·год – очікуване річне виробництво Сокальської ВЕС.
- 100 МВт – потужність запланованої ВЕС біля Белза (до 18 турбін).
Дані надано пресслужбою компанії.
Банківське фінансування: адаптація до нових реалій
Фінансування великих енергетичних проєктів, як правило, вимагає тривалих переговорів, які можуть тривати близько року. Міжнародні банки проводять ретельну оцінку всіх аспектів проєкту, включаючи:
- Перевірку дозвільної документації.
- Вимогу сертифікованих компаній для вимірювання вітру.
- Наявність сервісних контрактів із виробниками турбін.
- Проведення екологічної та орнітологічної експертизи (остання може тривати близько року, протягом якого аналізується видовий склад птахів у зоні майбутньої станції).
Українські банки в цьому плані лояльніші. Вони краще розуміють український контекст і готові швидше ухвалювати рішення щодо фінансування таких проєктів.
Перспективи малої гідроенергетики та біопалива
«Еко-Оптіма» активно розвиває напрям малої гідроенергетики, реалізуючи проєкт на річці Західний Буг у Львівській області, запуск якого заплановано на поточний рік.
- Вартість будівництва: 1 МВт гідрогенерації може коштувати €6–7 млн, тоді як 1 МВт вітрової генерації – близько €1,5 млн, а сонячної – €1 млн.
- Ефективність: Гідроелектростанції мають вищий коефіцієнт використання встановленої потужності. На повноводних річках цей показник може сягати 80–90%.
- Термін експлуатації: Ресурс гідростанцій значно перевищує ресурс вітрових турбін, сягаючи понад 80 років, тоді як термін експлуатації вітрової турбіни становить близько 20 років. Це робить гідроенергетику перспективною в довгостроковій перспективі, незважаючи на вищі початкові інвестиції.
Будівництво малої ГЕС «Еко-Оптіми» на річці Західний Буг. Запуск станції запланований на 2026 рік. Фото надано пресслужбою
Щодо генерації з біопалива, компанія має котельні на деревній трісці потужністю до 3 МВт, але цей напрям не забезпечує високої прибутковості. Біогаз також розглядається, однак його доцільність залежить від стабільного доступу до органічної сировини, якої немає поблизу об’єктів компанії, тому цей напрям наразі не є пріоритетним.
Енергетичний баланс регіону через п’ять років
Прогнозується, що через п’ять років Львівська область зможе покривати близько 90% своїх потреб в електроенергії за рахунок відновлюваних джерел. Цей показник є реалістичним, якщо кілька великих гравців регіону одночасно розвиватимуть вітрову, сонячну, гідроенергетику та системи накопичення. «Еко-Оптіма» активно рухається в цьому напрямку, вважаючи досягнення такого рівня енергетичної незалежності цілком можливим.