Від початку вересня 2026 року щонайменше чотири складські об’єкти, що містять фармацевтичну продукцію, опинилися під прицілом російських ударів. Серед постраждалих – склади провідних фармдистриб’юторів, таких як «БаДМ» та «Оптіма-Фарм», а також логістичний комплекс «Біокон», де зберігалися лікарські засоби від іноземних виробників. Ці атаки ставлять під сумнів стабільність постачання медикаментів та можуть суттєво вплинути на їхню вартість.
Атаки на фармацевтичні склади: наслідки для ринку
14 вересня 2026 року Росія завдала удару по складському комплексу одного з найбільших національних дистриб’юторів лікарських засобів — компанії «БаДМ» в Одесі. Ця компанія відіграє ключову роль у забезпеченні медикаментами понад 18 000 аптек та медичних закладів по всій Україні.
Це вже четвертий випадок атаки на складські приміщення з медикаментами, що стався з початку вересня. Раніше під вогонь потрапили логістичний об’єкт «Біокон», склад дистриб’ютора «Оптіма-Фарм» та комплекс Universal Logistic. Ці інциденти викликають серйозне занепокоєння щодо потенційного дефіциту певних препаратів та зростання цін на ліки.
Вплив на ланцюги постачання
Фармацевтичний ринок є надзвичайно чутливим до будь-яких перебоїв у логістичних ланцюгах. Українські дистриб’ютори медикаментів значною мірою залежать від імпортних поставок, а також від ефективної роботи внутрішньої логістики для розподілу продукції по всій країні.
Втрата складських потужностей, особливо таких великих, як у «БаДМ», може призвести до:
- Зменшення запасів певних груп лікарських засобів.
- Збільшення термінів доставки препаратів до кінцевих споживачів.
- Підвищення транспортних витрат через необхідність переорієнтації маршрутів та використання менш ефективних логістичних рішень.
- Зростання закупівельних цін від виробників, які можуть компенсувати ризики, пов’язані з безпекою постачань.
Перспективи цін на ліки
Поточна ситуація створює значні виклики для стабільності цін на фармацевтичному ринку. Хоча деякі українські виробники мають власні складські потужності, значна частка ринку припадає на імпортовані ліки, що робить їх вразливими до зовнішніх шоків.
Експерти зазначають, що, хоча прямого дефіциту всіх препаратів найближчим часом очікувати не варто, окремі позиції, особливо ті, що мають короткі терміни придатності або потребують особливих умов зберігання, можуть стати менш доступними. Компанії, які зазнали втрат, будуть змушені шукати альтернативні шляхи постачання та зберігання, що неминуче позначиться на кінцевій вартості продукції.
Важливо також враховувати, що загальна економічна ситуація в країні, включаючи інфляційні процеси та курсові коливання, вже чинить тиск на ціни. Додаткові витрати, спричинені війною та знищенням логістичної інфраструктури, можуть посилити цю тенденцію.
Заходи, спрямовані на диверсифікацію постачань, створення резервних запасів та підтримку вітчизняного виробництва, стають ще більш актуальними в умовах зростаючих ризиків.