Почесний президент Ради з міжнародних відносин стурбований тим, що військові зусилля зі знищення ХАМАС можуть посилити його підтримку серед населення.
Аналіз військових дій та їх наслідків
Хоча відповідь Ізраїлю на виклик безпеки повинна включати військовий компонент, слід визнати, що виключно військового рішення не існує. Це рівняння вимагає інтеграції дипломатичного компоненту, зокрема розробки Ізраїлем життєздатного плану створення палестинської держави, що викликає довіру.
Історія Ізраїлю позначена численними конфліктами. Серед них: арабо-ізраїльська війна 1948 року, Суецька криза 1956 року, Шестиденна війна 1967 року, Війна Судного дня 1973 року, вторгнення до Лівану 1982 року, а також дві палестинські інтифади та безліч менших зіткнень.
До цього списку слід додати напад ХАМАС на Ізраїль у жовтні 2023 року. З сектора Гази, контрольованого ХАМАСом, було випущено тисячі ракет по ізраїльських містах та селищах. Сотні, а можливо, й тисячі бойовиків ХАМАС проникли на територію Ізраїлю, подолавши фортифікаційні споруди повітряним або наземним шляхом.
Людські втрати внаслідок цих нападів є значними і продовжують зростати. Понад 1000 ізраїльтян загинули, кілька тисяч отримали поранення. Близько двохсот ізраїльтян, присутніх на концерті, були вбиті, приблизно стільки ж було викрадено. Це був терористичний акт – навмисне завдання шкоди цивільному населенню у великих масштабах.
Цей інцидент також виявив колосальний провал ізраїльської розвідки. Найімовірнішим поясненням несподіванки є не брак інформації, а недостатня увага. Як і у 1973 році, самозаспокоєність та недооцінка противника можуть мати небезпечні наслідки.
Крім того, це стало невдачею в обороні. Порушено стримування, подолано фізичні бар’єри. Військова готовність та чисельність військ виявилися недостатніми, можливо, через переорієнтацію уваги на захист поселень на окупованому Західному березі. Неминуче будуть проведені офіційні запити та незалежні розслідування.
Мотиви та час нападу ХАМАС
Причини нападу ХАМАС залишаються предметом обговорення. Найбільш імовірною мотивацією є прагнення ХАМАС продемонструвати свою здатність та бажання захищати палестинські інтереси, на відміну від Палестинської автономії та арабських урядів.
Щодо часу нападу, існує припущення, що його було обрано для збігу з 50-ю річницею раптового нападу Єгипту та Сирії на Ізраїль. Однак, враховуючи тривалість підготовки, яка могла тривати кілька місяців, ймовірно, існувала стратегічна мета, не пов’язана з конкретною подією. Можливими мотивами також могли бути: зрив переговорів щодо нормалізації відносин між Ізраїлем та Саудівською Аравією, що викликає занепокоєння в Ірану, головного прихильника ХАМАС; скористатися політичними розбіжностями в Ізраїлі; або комбінація цих факторів.
Заручники, захоплені бойовиками ХАМАС, слугують двом цілям: обмежити свободу дій Ізраїлю, уникнувши надмірного ризику для заручників, та як інструмент обміну на бойовиків ХАМАС, утримуваних в ізраїльських в’язницях.
Стратегічні виклики для Ізраїлю
Ізраїль стоїть перед складною дилемою. З одного боку, існує потреба завдати рішучого удару по ХАМАС для ослаблення його військового потенціалу та запобігання майбутнім нападам і підтримці з боку Ірану. З іншого боку, необхідно уникнути прямого втягнення у конфлікт “Хезболли”, яка має значний ракетний арсенал, та запобігти поширенню війни на Західний берег. Відновлення стримування без ескалації конфлікту буде надзвичайно складним завданням.
Військові можливості Ізраїлю обмежені. Наявність заручників є одним із факторів. Повторна окупація Гази стала б справжнім кошмаром, враховуючи високу щільність населення та складність міських бойових дій, що неминуче призвело б до значних втрат серед ізраїльських солдатів.
Масовані авіаудари, спрямовані на уникнення наземного вторгнення, неминуче призведуть до загибелі або поранення мирних жителів Гази, зменшуючи міжнародну підтримку Ізраїлю.
Спроби перекрити постачання продовольства, води, палива та електрики до Гази також будуть контрпродуктивними. Це, ймовірно, призведе до посилення регіонального та міжнародного тиску з вимогою припинення вогню.
Стратегічна мета операції та її обмеження
ХАМАС, як організація та ідеологія, неможливо повністю ліквідувати. Спроби його знищення можуть, навпаки, сприяти зростанню його підтримки. Тут доречно згадати питання, поставлене колишнім міністром оборони США Дональдом Рамсфельдом: “Чи створюємо ми більше терористів, ніж вбиваємо?”. Це питання залишається актуальним.
Отже, хоча військова складова відповіді Ізраїлю є необхідною, зокрема для відновлення здатності до самозахисту та цілеспрямованих ударів по терористах, виключно військове рішення неможливе. Необхідно інтегрувати дипломатичний елемент, розробивши реалістичний план створення палестинської держави.
Американська приказка “нічого не можна перемогти нічим” є доречною. Найкращим способом маргіналізації ХАМАС залишається заохочення тих палестинців, які готові відмовитися від насильства та прагнуть досягти угоди з Ізраїлем.
- військові дії
- Ізраїль
- Палестина
- політика
- Річард Хаас
Джерело новини: investory.news