Ексміністр закордонних справ Швеції, міжнародний дипломат — про те, що КНДР, росію та Іран всупереч усьому не слід недооцінювати
Угоди росії щодо постачання зброї з Північною Кореєю та Іраном свідчать про формування нової групи держав-ізгоїв. Ці країни об’єднані готовністю порушувати міжнародне право та ігнорувати санкції ООН. Рухомі відчаєм, ці вигнанці становлять реальну загрозу регіональній та глобальній стабільності, яку не слід недооцінювати.
Аналіз ситуації
Президент росії володимир путін мав вагомі причини для зустрічі з північнокорейським лідером Кім Чен Ином на новому російському космодромі “Східний” у Східному Сибіру. Через незаконну агресивну війну в Україні, запаси боєприпасів у путіна добігають кінця, а коло його союзників звужується.
Космодром “Східний” має складну історію. Його будівництво, яке мало замінити космодром Байконур у Казахстані, супроводжувалося постійними затримками, звинуваченнями у корупції та неефективному управлінні. Наразі він використовується рідко, хоча саме звідти стартувала місія “Місяць-25”, яка завершилася невдачею.
Російсько-північнокорейські відносини також мають свою передісторію. Колись зв’язок між кремлем та режимом Кіма був міцним. Північна Корея, будучи комуністичною державою, значною мірою залежала від радянської підтримки. Однак після розпаду Радянського Союзу російські лідери почали розвивати відносини з Південною Кореєю, яка стрімко розвивалася. Росія приєдналася до міжнародних зусиль (які, однак, не дали результату) щодо запобігання розробці ядерної зброї Північною Кореєю.
Формування “коаліції вигнанців”
Нинішня ситуація кардинально змінилася. Спроба путіна анексувати Україну зробила росію міжнародним ізгоєм, подібно до Північної Кореї. Більшість розвинених країн запровадили жорсткі санкції проти росії, а Генеральна Асамблея ООН ухвалила низку резолюцій, що засуджують агресивну війну путіна. Країни, які стали на бік росії, формують своєрідний “клуб шахраїв”: Еритрея, Сирія, Нікарагуа, Білорусь, Малі та, звісно ж, Північна Корея.
Тим часом, багато країн, які утрималися під час голосувань в ООН, дедалі частіше висловлюють заперечення проти війни путіна. Наприклад, на нещодавньому саміті “Великої двадцятки” в Нью-Делі спільна декларація містила чітке підтвердження принципу територіальної цілісності — пряме нагадування про російську агресію та хибні стратегічні цілі кремля.
Путін розраховував на швидку перемогу, розпочинаючи війну в лютому 2022 року. Однак з того часу російські війська втратили приблизно половину захоплених територій. За майже 600 днів війни вони виявилися в глухому куті, намагаючись захиститися від незалежної, демократичної української держави, сповненої рішучості захистити свою свободу.
Стратегічне значення співпраці
У цій складній ситуації, коли путіну потрібен кожен можливий союзник, Північна Корея знову опиняється в центрі уваги кремля. З її мілітаризованим суспільством та значними запасами артилерійських боєприпасів радянських часів, режим Кіма виглядає як потенційне джерело ресурсів для ослаблених військових зусиль росії.
Таким чином, путін не мав іншого вибору, окрім як надати прийом північнокорейському диктатору. Хоча деталі угоди “Східний” залишаться засекреченими, можна припустити, що росія отримає боєприпаси в обмін на необхідні Північній Кореї товари, насамперед продовольство та енергію. Також обговорювалася допомога росії у розробці та запуску супутників, у чому Північна Корея вже досягла певних успіхів.
Незалежно від деталей, ця угода є явним порушенням санкцій Ради Безпеки ООН проти Північної Кореї, які були запроваджені за підтримки росії. Заява міністра закордонних справ росії сергія лаврова про те, що режим санкцій щодо Північної Кореї є справою ООН, а не росії, є відвертою неправдою.
Ми спостерігаємо формування “коаліції вигнанців” — країн, що об’єдналися у своєму бажанні порушувати міжнародне право, розв’язувати війни, розробляти ядерну зброю та ігнорувати санкції. До цієї групи також належить Іран, у якого росія закуповує дрони-камікадзе, що використовуються для атак на українські міста та цивільне населення.
Однак, слід усвідомлювати, що співпраця з такою країною, як Північна Корея, свідчить про глибоку слабкість. Китай та Індія, хоч і не засуджують відкрито російську агресію, також не підтримують її та не допомагають військовим зусиллям путіна (окрім купівлі російських вуглеводнів). І хоча підтримка з боку білорусі, Еритреї, Сирії чи Малі може здатися значущою, вона не допоможе кремлю досягти цілей його так званої “спеціальної військової операції” в Україні.
Наслідки та ризики
Попри це, ці країни, керуючись відчаєм, посилюватимуть свою співпрацю, створюючи нові ризики для регіональної стабільності та глобального порядку. Якщо росія надасть Північній Кореї технології для розвитку її ракетних або ядерних програм, це неминуче матиме серйозні наслідки для безпеки в Північно-Східній Азії.
Росія та Північна Корея можуть зазнати невдачі у своїх космічних проектах. Однак їхні порушення санкцій та правил тут, на Землі, безумовно, вплинуть на міжнародний порядок.
Карл Більт
За даними порталу: investory.news