Професор економіки Массачусетського університету в Амхерсті, член Комісії з питань трансформаційної економіки Римського клубу — про справжні причини глобального дефіциту пшениці у найбідніших країнах
Попри поширену думку, війна в Україні не призвела до глобального дефіциту пшениці. Всупереч тому, що останніми роками глобальний голод різко зріс, спосіб упоратися з нинішньою продовольчою кризою полягає у зосередженні уваги на її реальних причинах: фінансових спекуляціях та корпоративній діяльності.
Аналіз причин продовольчої кризи
Останніми роками різке зростання цін на продовольство, а також зростальна частота й інтенсивність екстремальних погодних явищ стали причиною попереджень про майбутню нестачу зерна. Це потенційно може означати катастрофу для найбіднішого і найбільш вразливого населення світу. Хоча зміна клімату є найбільшою середньостроковою та довгостроковою загрозою глобальній продовольчій безпеці, вторгнення росії в Україну часто називають безпосередньою причиною нинішньої голодної кризи. Однак, це є спрощеним поясненням.
Вплив війни в Україні на експорт пшениці
Війна, безумовно, порушила експорт пшениці з росії та України, двох провідних світових виробників. Враховуючи, що на ці країни раніше припадало понад чверть світового експорту пшениці, політики та коментатори пояснювали зростання цін на початку 2022 року головним чином дефіцитом постачань, спричиненим конфліктом.
Хоча світовий індекс цін на пшеницю за кілька місяців після російського вторгнення зріс приблизно на 23%, у червні 2022 року ціни почали падати. До грудня вони повернулися до довоєнного рівня. Навіть коли цю тенденцію було визнано, її часто приписували успіху Чорноморської зернової угоди (BSGI), підтриманої Організацією Об’єднаних Націй. Навпаки, нещодавнє рішення росії вийти з угоди викликало стурбованість щодо її потенційних наслідків для світової торгівлі зерном.
Світова пропозиція пшениці: реальний стан
Ці побоювання є необґрунтованими з кількох причин:
- Стабільність світових постачань: Світові постачання пшениці (як загальний обсяг виробництва, так і обсяги продажу) залишалися стабільними з початку війни в Україні. У період з липня 2021 року до червня 2022 року світове виробництво зросло на п’ять мільйонів тонн, а обсяги торгівлі збільшилися на три мільйони тонн. Запаси також незначно зросли.
- Профіцит пропозиції: Загальний обсяг постачання пшениці перевищив використання на цілих 275 мільйонів тонн. Цей профіцит кидає виклик думці про глобальний дефіцит. Аналогічно, згідно з оцінками, у період з липня 2022 року до червня 2023 року світова пропозиція перевищила попит, що вказує на стійку тенденцію.
- Регіональна компенсація: Уряди та засоби масової інформації часто наголошують на конкретних регіональних дефіцитах, ігноруючи зростання виробництва та торгівлі в інших частинах світу. Пшениця виробляється в усьому світі, тому дефіцит в одному регіоні може бути компенсований збільшенням виробництва в іншому.
Роль фінансових спекуляцій та корпоративної діяльності
Щоб відповісти на питання про причини зростання цін на пшеницю, необхідно простежити рух коштів. Світовий ринок зерна функціонує як олігополія: чотири найбільші зернотрейдери контролюють понад 70% ринку.
На ранніх етапах української війни, особливо у період з березня до червня 2022 року, ці компанії отримали рекордні прибутки й доходи. Цього зростання було зумовлене зростанням цін, яке не відповідало реальній динаміці попиту та пропозиції.
Більше того, у період з квітня до червня 2022 року на ринках зернових ф’ючерсів спостерігався сплеск активності. Фінансові інвестори, зокрема й пенсійні фонди, наростили свою частку довгих позицій на паризькому ринку ф’ючерсів на пшеницю. Хедж-фонди, як повідомляється, заробили значні кошти, скориставшись зростанням цін на харчові продукти. Регуляторні органи в США та Європейському Союзі не вжили заходів для обмеження таких фінансових маневрів.
Розподіл українського експорту зерна
Більшість українського експорту зерна не дійшла до найбідніших країн світу. Натомість, значна частина експортованого в межах BSGI зерна пішла до країн з високим рівнем доходу, переважно європейських країн, а також до Китаю та Туреччини. Країни з низькими доходами отримували незначну частку українського експорту зерна.
BSGI, схоже, більше спрямований на сприяння експорту з України, ніж на розв’язання проблеми голоду у світі. Крім російської блокади морських шляхів, сухопутні маршрути України були ускладнені неявними обмеженнями на імпорт, запровадженими країнами Центральної та Східної Європи, які прагнули захистити місцевих фермерів від конкурентоспроможного за ціною українського зерна.
Справжні причини зростання глобального голоду
Хоча в останні роки глобальний голод різко зріс, це не через брак зерна. Натомість, різке падіння експорту, скорочення валютних надходжень, втеча капіталу та вищі витрати на обслуговування боргу зменшили здатність багатьох країн імпортувати харчові продукти.
Для розв’язання цих проблем необхідно змістити фокус уваги:
- Замість роздачі зерна як благодійної допомоги, світові політики повинні пом’якшити валютну вразливість бідних країн.
- Необхідно вжити заходів для підтримки зростання внутрішнього та регіонального виробництва основних харчових продуктів.
Ми можемо перемогти у боротьбі з глобальним голодом, але тільки якщо усвідомимо справжні причини нашого нинішнього скрутного становища.
Джаяті Гош
- африка
- голод
- джаяті гош
- зерно
- зернова угода
- харчові продукти
За даними порталу: investory.news