За останні п’ять років поняття «безпечний регіон» в Україні стало умовним: ракетні та дронові атаки можуть становити загрозу для бізнесу як на сході, так і на заході країни.
Відтак, якщо раніше воєнні ризики розглядалися як форс-мажор, то тепер компанії змушені інтегрувати їх у фінансову стратегію нарівні з курсовими коливаннями чи кредитними ставками.
Чому бізнесу дедалі складніше отримати страхове покриття воєнних ризиків, скільки може коштувати втрата складу чи виробництва та як компаніям пройти шлях від запиту до поліса – ці питання аналізуються нижче.
Андрій Артюхов, голова правління страхової компанії VUSO
Нова реальність
Чому для українського бізнесу воєнні ризики перестали бути винятковою подією?
Повномасштабна війна трансформувала воєнний ризик із надзвичайної ситуації на постійний фактор, який бізнес мусить враховувати у своїй фінансовій стратегії. За цей період ми спостерігали еволюцію від локальних страхових продуктів з мінімальними лімітами до комплексних програм, що реалізуються за підтримки міжнародного страхового ринку, такого як Lloydʼs, Американської корпорації фінансування міжнародного розвитку (DFC) та Європейського банку реконструкції та розвитку (EBRD).
Водночас, ринок зберігає певну нестабільність. Коли бізнесу терміново потрібен захист, міжнародні перестраховики – компанії, що страхують страховиків від великих ризиків – можуть скорочувати обсяги покриття або змінювати умови вже запропонованих програм. Це створює ситуацію, коли попит на страхування воєнних ризиків зростає саме в той момент, коли отримати достатній обсяг захисту стає найскладніше.
Які потенційні втрати може понести навіть фінансово стабільна компанія?
Знищення складу чи виробництва означає не лише пряму втрату майна, а й ризик зупинки операційної діяльності. У разі покриття збитків власними коштами, компанія може втратити значно більше. Страхування ж надає можливість швидше отримати кошти на релокацію, відновлення або заміну пошкоджених активів, що дозволяє продовжити операційну діяльність.
Крім того, географічна локація сама по собі вже не є достатнім захистом. Бізнесу необхідно мати фінансовий резерв, страхове покриття та заздалегідь розроблений план дій на випадок надзвичайної ситуації.
Як цей загальний контекст виглядає на прикладі з практики VUSO?
Показовим є випадок, що стався в ніч на 5 серпня. Внаслідок ракетного удару було зруйновано склад та знищено товарні запаси одного з наших клієнтів. Попередня оцінка збитків становить близько $4 млн. Для більшості компаній така раптова втрата активів може стати критичною: власних обігових коштів може не вистачити як для покриття збитків, так і для продовження операційної діяльності.
Саме в таких ситуаціях стає очевидною роль страхування – це механізм передачі частини фінансового ризику страховій компанії.
У разі значного збитку, бізнес отримує фінансування для відновлення активів і може швидше повернутися до роботи.
Яке місце має займати страхування у фінансовій стратегії компанії?
Завдання CEO полягає не в тому, щоб вгадувати точку наступного удару, а в тому, щоб об’єктивно визначити: яку частку ризику компанія готова взяти на себе, а яку слід передати страховику.
Поліс страхування не є панацеєю. Страхові компанії не відвертають ракети і не гарантують збереження майна. Страхування – це фінансовий інструмент для швидкого відновлення, який ефективно працює лише в комплексі з іншими заходами. Воно не скасовує необхідності базового ризик-менеджменту: децентралізації виробництв, оптимізації логістики та розподілу товарних залишків між різними майданчиками. Страховий захист забезпечує гарантію того, що в критичному сценарії бізнес збереже ліквідність і продовжить свою діяльність.
Скільки війна може коштувати бізнесу сьогодні?
Діапазон втрат є дуже широким: від пошкоджень фасадів уламками до повної руйнації виробничих комплексів, що оцінюються в десятки мільйонів доларів. До 2022 року подібні випадки відносили до форс-мажору. Сьогодні, коли ми плануємо розвиток в умовах війни вже п’ятий рік, цей підхід є неприйнятним. Покриття воєнних ризиків стає обов’язковою умовою для забезпечення життєздатності компаній.
Крім того, наявність такого страхування слугує прямим сигналом для іноземних партнерів та інвесторів про готовність компанії працювати в умовах підвищених ризиків.
Таким чином, страхування є фундаментом не лише поточної стійкості, але й фактором для залучення капіталу у повоєнну відбудову.
Ринок під тиском
Що змінилося на страховому ринку? Як страховики адаптували продукти до нової структури ризиків?
Раніше при оцінці ризиків ми спиралися на географічні фактори та засоби малої дальності, такі як КАБи або FPV-дрони. Наразі, з появою далекобійної зброї, для великих проєктів застосовується індивідуальний андеррайтинг – детальна оцінка конкретного об’єкта та його ризиків, на основі якої визначаються умови та вартість страхування.
Ми формуємо карту ризику для кожного об’єкта: аналізуємо його координати, навколишню інфраструктуру, частоту атак у регіоні, швидкість ліквідації попередніх руйнувань. Ці дані впливають на встановлення лімітів та тарифів. У разі аномального ризику ми можемо відмовити у страхуванні.
Окремий виклик становлять логістичні та складські хаби. Через високу концентрацію вартості, апетит міжнародних перестраховиків до них значно знизився, майже до нуля. Це сегмент із найбільшим дефіцитом покриття.
Також, підприємства паливно-енергетичного сектору часто залишаються без страхового захисту через обмеженість або повну відсутність програм перестрахування для таких об’єктів. Альтернативою можуть стати державні програми підтримки, які наразі розробляються для покриття критичних для економіки об’єктів.
Фото надано пресслужбою.
Як бізнес проходить процес від запиту до отримання поліса?
Клієнт надає базову інформацію: геолокацію, перелік і вартість майна, специфіку своєї діяльності. На основі цих даних ми готуємо попередній розрахунок вартості страхування. Після узгодження з клієнтом, ми звертаємося до міжнародних перестраховиків для отримання пропозицій щодо умов та вартості покриття.
Процес має жорсткі часові рамки: пропозиція від іноземного перестраховика зазвичай дійсна протягом семи днів, а для певних локацій чи типів об’єктів – лише до трьох. За цей час сторони мусять погодити остаточні умови договору та здійснити оплату. Недотримання встановлених термінів може призвести до втрати чинності пропозиції та необхідності повторного початку процесу.
Кому сьогодні насамперед потрібне страхування воєнних ризиків і з чого почати?
Страхування є необхідним для будь-якого бізнесу, фізичні активи якого перебувають під загрозою. Далекобійні удари ворога продемонстрували відсутність безпечних зон у тилу. Однак, це є вартісним інструментом, тому кожний керівник повинен співставити вартість поліса з маржинальністю свого бізнесу. Це особливо критично для великих виробництв, агросектору, девелоперів та компаній, що мають банківські кредити. Якщо компанія не готова до витрат на поліс, їй слід зосередитися на фізичній децентралізації своїх активів.
Практичний чекліст для CEO має включати відповіді на такі запитання:
- Який наш максимальний прямий збиток та вартість простою?
- Яку суму компанія здатна покрити самостійно?
- Який критичний залишок ризику необхідно передати страховику?
І головне застереження: виходити на ринок страхування варто лише з реальними намірами. Запити «для моніторингу» без наміру підписання договору фіксуються міжнародними синдикатами. Якщо компанія регулярно подає запити, але безпідставно відмовляється від укладення договору, перестраховики можуть заблокувати розгляд подібних випадків. Тому до питання страхування слід підходити усвідомлено.