Фото: https://www.facebook.com/olexbondarenko
В Київській області за останні пів року було зруйновано приблизно 80% логістичних складів з холодильним обладнанням. Оптимістичний прогноз передбачає швидку децентралізацію логістики, що призведе до зростання цін на 10-15% протягом наступних трьох місяців, заявив генеральний директор Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко агентству "Інтерфакс-Україна".
"За останні шість місяців у Київській області було знищено понад 650 тис. кв. м логістичних об’єктів. Цілеспрямованою мішенню стали саме складські приміщення для зберігання продуктів з температурним режимом, з яких близько третини – 650 тис. кв. м – це холодильні склади торговельних мереж (таких як Fozzy Group, Metro, Auchan, Varus, ATB, "Аврора" тощо). Фактично, близько 80% холодних логістичних складів було виведено з ладу", – зазначив він.
З цієї причини, за словами експерта, можливі тимчасові труднощі з постачанням категорій товарів, які потребують дотримання певного температурного режиму.
Експерт виокремив два ймовірних сценарії розвитку подій: помірно-оптимістичний та песимістичний. Перший припускає прискорену децентралізацію логістичних процесів та зростання вартості цих товарів у роздрібній торгівлі на 10-15%.
"За нейтрального сценарію виробники та рітейлери уникнуть суперечок щодо відповідальності за збитки від знищеного майна (зазвичай, запаси на складах вважаються власністю рітейлера, однак наразі точаться дискусії про перекладання частини втрат на виробників – прим. ред.), а об’єднають свої зусилля для розробки моделі децентралізованої логістики. Це доволі затратний шлях, і не гарантовано, що вдасться реалізувати його за наступні два-три місяці", – повідомив він.
Ця модель, на першому етапі, передбачає перерозподіл товарних залишків із сусідніх регіонів до великих міст, чия логістична інфраструктура постраждала. Однак, це не тільки дорожче, але й не завжди можливо для певних видів продукції (наприклад, мінеральна вода чи овочі).
За словами експерта, наразі тривають переговори між виробниками та роздрібними мережами. Зокрема, мережі пропонують виробникам здійснювати доставку безпосередньо до кожного магазину, а не на 6-8 розподільчих центрів, і при цьому виступають проти підвищення цін через зростання логістичних витрат.
"Зростання цін неминуче, оскільки, з урахуванням додаткових 10-15% витрат на логістику, що впливають на собівартість продукції, виробники не зможуть підтримувати свою операційну діяльність без підвищення цін. У разі відсутності операційного прибутку, вони будуть змушені припинити відвантаження товарів, що призведе до тотального дефіциту як продовольчих, так і інших товарів широкого вжитку", – зазначає Бондаренко.
Другий сценарій – песимістичний – передбачає затягування переговорів між рітейлерами та виробниками, що може спровокувати реальний дефіцит товарів на полицях.
За словами експерта, виробники, замість того, щоб самостійно займатися диверсифікацією логістики, шукатимуть альтернативні шляхи реалізації своєї продукції, включаючи експортні контракти. Це стає ще більш ймовірним з огляду на практику великих мереж щодо відтермінування платежів на 60-90 днів.
"У песимістичному сценарії виробники відмовляться працювати за новими логістичними умовами. Проблема не лише в комерційних аспектах, але й у здатності забезпечити доставку товарів безпосередньо до торгових точок. За таких обставин, якщо обстріли логістичних складів та виробничих потужностей продовжаться, у жовтні-листопаді ймовірно виникне стійкий дефіцит товарів на полицях магазинів", – прогнозує він.
Імпортери не будуть ризикувати, зберігаючи значні обсяги товарів в Україні; залишки будуть зосереджені на імпортних складах. Виробники ж можуть розглядати варіанти консервації своїх промислових потужностей, оскільки не всі мають фінансові ресурси для відновлення після атак та можливість залучення кваліфікованих кадрів для цих робіт.
"На жаль, підприємці в Україні не мають глибоких фінансових резервів. А з проектним фінансуванням та коштами на відновлення втрачених потужностей для малого та середнього бізнесу зараз існують значні труднощі. Тому питання фінансування та страхування ризиків є ключовими. З огляду на такі регулярні, потужні, безперервні та досить прицільні атаки, що призводять до повного вигорання складу чи виробництва, запас міцності українських бізнесменів залишився на шість, максимум 12 місяців в поточному режимі", – наголосив він.
За його словами, надалі виробники постануть перед вибором: відновлювати наявні потужності чи створювати нове виробництво у сусідніх країнах, таких як Словаччина, Румунія або Польща, і імпортувати продукцію звідти.
"Я вже спостерігаю таку тенденцію, коли власники бізнесів, чиї логістичні або промислові активи були знищені, розмірковують: ось зараз я ще раз відновлю, вкладу ще 5 мільйонів євро, але яка гарантія, що через півроку знову не буде атаки. Краще ці кошти спрямувати на побудову меншого заводу, але вже на території ЄС. Це вкрай негативний економічний тренд для нас, оскільки це призведе до втрати робочих місць та податкових надходжень до місцевих бюджетів України, а також до подальшого відтоку економічно активного населення з країни", – зазначив Бондаренко.
На його думку, для зниження ймовірності песимістичного сценарію держава повинна запропонувати бізнесу програми підтримки.
"Надання доступу до проектного фінансування, страхування, бронювання ключових співробітників, а також будівельників, які займатимуться відновленням. Адже на сьогоднішній день більшість виробників та девелоперів логістичної нерухомості, або власників логістичних об’єктів, залишені наодинці зі своїми проблемами", – констатував він.