У Львовi продовжують перевiряти заклади харчування, комунальнi та соцiальнi установи на доступнiсть. Обстеження проводять працiвники мiської ради, експерти з доступностi та небайдужi, що пересуваються мiстом на крiслi колiсному. Комiсiя мiряє ширину дверей та порогiв, висоту сходiв та рецепцiї, перевiряють вбиральнi та коректнiсть маркування тощо. Загалом у Львовi на iнклюзивнiсть вже обстежили 140 комунальних установ.
Цього тижня комiсiя вiдвiдала ресторан “Атляс”, ЛКП “Старий Ринок” i полiклiнiку на вул. Фредра. Як пояснює Сергiй Тiтаренко, керiвник абiлiтацiйних програм, психолог, ветеран росiйсько-української вiйни, який пересувається на крiслi колiсному, для людини на вiзку важливе все: покриття дороги, пониження бордюрiв, чи є пандус або пiдйомник, ширина дверного отвору, наявнiсть усiх необхiдних елементiв у вбиральнi, починаючи вiд можливостi вiдкрити дверi та закрити їх за собою. Адже якщо дверний отвiр у заклад менше 90 см, людина на вiзку не заїде, якщо висота сходинки вище 15 см, то людина з протезом не зможе пiднятися, якщо немає маркування сходiв, ручок дверей, вимикачiв, то особи з вадами зору їх не побачать. Вiдтак все це, за словами ветерана, вiдiграє важливу роль, щоб людина з iнвалiднiстю могла зробити все без сторонньої допомоги.
“Зараз людей з iнвалiднiстю, особливо пiсля поранення, стає все бiльше i бiльше. На жаль, вiйна не закiнчилася. Так як Львiв i область має чи не найбiльше реабiлiтацiйних установ, якi допомагають хлопцям пiсля поранення, то абiлiтацiя (заходи, спрямованi на опанування людиною знань та навичок, необхiдних для незалежного проживання в соцiальному середовищi) має вiдбуватися повноцiнно. Нашi хлопцi мають мати змогу самостiйно вiдвiдувати мунiципальнi заклади, заклади громадського харчування, гуляти iсторичними мiсцями, а не “ви тут ходiть, а тут не ходiть”. Ми маємо мати змогу скористатися будь-якою послугою, тому необхiдно забезпечити iнклюзивнi умови. I над цим ми всi маємо працювати”, – вiдзначає Сергiй Тiтаренко.
Як пояснює Нiна Мацюк, експертка з питань iнклюзивностi та безбар’єрностi, доступнiсть передбачає, що людина самостiйно має потрапити будь-куди i отримати необхiдну послугу. I мова не тiльки про користувачiв крiсла колiсного, адже маломобiльнi групи населення – це широке коло осiб: вагiтнi жiнки, дiти до 7 рокiв, люди, якi супроводжують дiтей до 7 рокiв, люди, якi користуються протезами, з порушенням зору, слуху тощо. Також iнвалiднiсть може бути прихованою, коли за зовнiшнiми ознаками не вдається iдентифiкувати порушення здоров’я у людини, люди старшого вiку, люди, якi протягом певного перiоду можуть бути неуважними. Вiдтак безбар’єрностi i доступностi потребує дуже багато осiб.
“У Львовi одна з найкращих ситуацiй щодо роботи в напрямку облаштування доступностi, позаяк питання вирiшується комплексно, не ситуативно. Є стратегiя, є вiдповiдальнi люди, якi ведуть цей процес i це тiшить”, – вiдзначає Нiна Мацюк.
Як пояснює Iрина Маруняк, уповноважена з питань доступностi Львiвської мiської ради, доступнiсть має стати соцiальною нормою. I тут важливо розумiти, що людинi з iнвалiднiстю, перш нiж вона потрапить в якийсь заклад, необхiдно подолати шлях вiд свого будинку. Тому у мiстi працюють над облаштуванням пандусiв i пiдйомникiв у будинках, облаштуванням доступних зупинок громадського транспорту, пониженням бордюрiв, освiтленням пiшохiдних переходiв. Також проводять навчання з водiями, керiвниками ЛКП, закладами бiзнесу.
“Коли спiльно з монiторинговими групами обстежуємо заклад, то перевiряємо не лише дверi, наявнiсть пандуса чи пiдйомника, а дивимося на територiю довкола – чи є тактильна плитка, мiсця паркування для осiб з iнвалiднiстю та iнше. За результатами обстеження складаємо вiдповiднi протоколи. Ставимо термiни виконання. Станом на зараз цi приписи виконуються. Немає байдужостi. Є розумiння, що доступнiсть має бути в прiоритетi. Нещодавно ми прийняли рiшення виконавчого комiтету, яким затвердили рекомендацiї, як має бути облаштована вхiдна група до того чи iншого об’єкту, розписали, яким має бути пандус i пiдйомник. А на сесiї прийняли ухвалу, вiдповiдно до якої заклади культури, якi не належать мiсту, але є на його територiї, будуть на 50% дофiнансованi з бюджету мiста для облаштування доступностi. Також звертаюся до мешканцiв, керiвникiв закладiв i закликаю самостiйно проявляти iнiцiативу i робити своє середовище iнклюзивним”, – наголосила Iрина Маруняк.
Як стало вiдомо ProfiDOM.com.ua, повнiстю доступними у Львовi є 38 закладiв бiзнесу. Це заклади, якi мають “вхiд в нуль”, або безбар’єрний вхiд через пандус, унiверсальну вбиральню та всi необхiднi елементи iнклюзивностi. Також багато закладiв на шляху до безбар’єрностi, серед них ресторан “Атляс”, який проiнпектували. Керiвництво закладу готове робити не лише свiй заклад, а й простiр довкола iнклюзивним, вiдтак фiнансово пiдтримує облаштування дорiжок доступностi на пл. Ринок, бiля свого закладу.
“Усi iнклюзивнi заклади ми нанесли на вiдповiдну карту. Тому закликаємо львiв’ян i гостей мiста мати свою громадську позицiю i пiдтримувати заклади, якi вже є доступними або на шляху до безбар’єрностi. Бо це про кожного з нас. Бо завтра ми самi можемо потребувати безбар’єрного середовища”, – наголошує Христя Лебедь, керiвниця мiського управлiння туризму.
