Україна офіційно звернулася до Міжнародної морської організації (ІМО) з приводу значного загострення безпекової ситуації в акваторії Чорного моря, що спричинене систематичними атаками Російської Федерації на цивільні судна. Це звернення, ініційоване Міністерством розвитку громад та територій України, акцентує на критичній необхідності міжнародного реагування для забезпечення безпеки морських перевезень.
Міжнародне звернення щодо безпеки в Чорному морі
Міністр розвитку громад та територій Микола Калашник направив офіційне звернення до генерального секретаря ІМО Арсеніо Антоніо Домінгеса Веласко. Секретаріат організації, у свою чергу, розповсюдив це звернення серед держав-членів ІМО, а також серед міжурядових та неурядових організацій, які мають консультативний статус при ІМО.
Масштаби російських атак на цивільні судна
За даними української сторони, лише протягом липня та першої половини серпня цього року Росія здійснила атаки на 52 цивільні судна. Значна частина цих суден здійснювала перевезення продовольства та інших вантажів до українських портів або з них, а деякі перебували безпосередньо в портах.
Наслідки атак та ризики для судноплавства
Внаслідок цих атак зафіксовані випадки загибелі та поранень членів екіпажів. Крім того, було завдано шкоди суднам, що створило додаткові ризики для безпеки судноплавства в регіоні. Україна наголошує, що подальша ескалація військових дій в акваторії Чорного моря може серйозно зашкодити функціонуванню Українського морського коридору.
Важливість Українського морського коридору
Від початку функціонування Українського морського коридору ним було перевезено понад 27 мільйонів тонн продовольчих вантажів. Понад половина цього обсягу припадає на зерно, яке постачається до більш ніж 55 країн світу. «Йдеться не про поодинокі інциденти. Щоденні атаки Росії на цивільні судна та портову інфраструктуру створюють загрозу для цивільного судноплавства, міжнародних ланцюгів постачання та глобальної продовольчої безпеки», – наголосив Микола Калашник.
Приклади резонансних атак
Серед атак, про які Україна повідомила ІМО, варто виділити такі:
- 13 липня було атаковано судно AIDA під прапором Того під час розвантаження мінеральних добрив у порту Південний. В результаті загинули троє членів екіпажу, ще п’ятеро отримали поранення.
- 14 липня в порту Одеса під обстріл потрапило судно ATLAS BEY під прапором Танзанії. Загинув капітан, троє членів екіпажу були поранені.
- Того ж дня в порту Чорноморськ було атаковано судно AROSA. Загинули член екіпажу та працівник порту.
- 19 липня, під час виходу з порту Чорноморськ, було атаковано судно GOLDEN LEO, яке перевозило понад 6000 тонн кукурудзи. Загинули дев’ятеро з 17 членів екіпажу та лоцман, ще двоє моряків отримали поранення. 26 липня судно затонуло.
- 5 серпня судно EMIL, що перевозило 173 000 тонн залізної руди, зазнало повторних атак безпілотниками під час руху Українським морським коридором. На борту виникла пожежа, що призвело до втрати придатності судна до експлуатації.
- Того ж дня було атаковано судно MERA QUEEN, яке перевозило майже 5000 тонн пшениці з Одеси. Через пошкодження корпусу загинув український член екіпажу.
Загальна статистика пошкоджень
З моменту повномасштабного вторгнення Російської Федерації було пошкоджено або частково зруйновано 1090 об’єктів портової інфраструктури та 262 торговельні судна. Загинули або отримали поранення 329 цивільних осіб.
Вплив на агросектор та експорт
Через агресивні дії Росії десятки суден під іноземними прапорами припинили заходити до портів Одеської області, які є ключовими для експорту українського зерна. Ця ситуація призвела до значного скорочення обсягів експорту основних зернових культур. За перші 12 днів серпня експорт пшениці становив лише 175 000 тонн, порівняно з 759 000 тонн за аналогічний період минулого року, що свідчить про скорочення у 4,3 рази. Експорт ячменю впав у 5,6 рази (до 37 000 тонн), а кукурудзи – у 2,7 рази (до 68 000 тонн). За оцінками Міністерства аграрної політики, через фактичне блокування українських портів понад половина агропродукції, запланованої до експорту в поточному маркетинговому році, може залишитися нереалізованою. Це створює ризик блокування експортної виручки на суму понад 10,8 мільярда євро.