Відповідно до ініціативи дерегуляції в ЄС, проголошеної Урсулою фон дер Ляєн, Україна має намір розпочати новий діалог з Європейською комісією щодо європейського екологічного обов’язку CBAM. Про це повідомила віце-прем’єр-міністр з питань євроінтеграції, міністр юстиції Ольга Стефанішина на «Саміті експортерів 2025», організованому Forbes Україна.
Основною метою впровадження CBAM є зменшення глобальних викидів вуглекислого газу та створення справедливого конкурентного середовища для європейських виробників, які дотримуються суворих екологічних стандартів ЄС і несуть витрати на викиди вуглекислого газу.
Ключові цитати
- «Кілька тижнів тому президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про широку дерегуляцію в ЄС. Це вигідно Україні: ми можемо зосередитися на основних пріоритетах і поки що не будемо відчувати тиску для прийняття певних зобов’язань, визнаючи, що деякі рішення можуть підлягати перегляду», – відповіла Стефанишина на запит модератора панелі «Наскільки швидко зможе нинішня Єврокомісія реформувати правила, які призвели ЄС до стагнації?»
- Як ілюстрацію такого зобов’язання Стефанішина навела запровадження податку на викиди вуглецю, або механізму CBAM . Це є одним із початкових інструментів податкового регулювання в міжнародній торгівлі, спрямованих на досягнення кліматичних цілей.
- “Три місяці тому я була в Брюсселі і брала участь у глибокій дискусії з Єврокомісією [щодо CBAM]. Тепер нам потрібно починати новий діалог, оскільки цей регламент знаходиться на розгляді [Європейської комісії]”, – уточнила Стефанишина.
- Вона зазначила, що це не означає відсутність загроз. “На рішення впливає не податок, а кліматичний порядок денний Єврокомісії. Детальні обговорення ще попереду”, – заявив віце-прем'єр.
- «Кліматична політика — це не та сфера, де Євросоюз відступить», — відповіла Стефанішина на запитання модератора, чи знизить Брюссель стандарти «кліматичного фетишизму».
- Віце-прем'єр підкреслив, що натомість у кліматичній політиці з'явився конкурент. «Це конкурентоспроможність Європейського Союзу на світовій арені та його позиція як ринку, до якого зацікавлені такі країни, як Китай», — уточнила вона.
Контекст
Механізм регулювання кордонів викидів вуглецю (CBAM) був одним із перших податкових регуляторних заходів у міжнародній торгівлі, спрямованих на досягнення кліматичних цілей.
Фундаментальна концепція механізму CBAM полягає в тому, що всі експортери повинні сплачувати плату, порівнянну з платою компаній ЄС за викиди парникових газів (ПГ), що утворюються під час виробництва товарів, призначених для ЄС, а також заохочувати чистішу промислову практику в країнах, що не входять до ЄС.
Механізм CBAM спочатку був запропонований як частина Зеленої угоди ЄС у 2019 році та був представлений у пакеті законодавчих ініціатив Fit for 55, метою якого є скорочення викидів парникових газів у ЄС на 55% до 2030 року порівняно з рівнями 1990 року. Повне впровадження CBAM заплановано на 2026 рік.
За словами аналітиків EY в Україні, CBAM потенційно може накласти тягар на 300 мільйонів доларів на українських виробників, особливо вплинувши на виробників електроенергії, компаній з виробництва добрив і виробників сталі. Щоб отримати додаткові відомості про CBAM та його потенційні наслідки для українського бізнесу, перегляньте статтю, за посиланням тут.