Глобальні імпортери зернових стикаються зі зростаючими ризиками через ескалацію конфлікту в Чорноморському регіоні, де взаємні атаки на портову інфраструктуру та судна з боку Росії та України суттєво обмежують поставки. Це створює серйозні виклики для продовольчої безпеки ключових імпортерів, таких як Єгипет та Індонезія, і призводить до підвищення цін на пшеницю на світових ринках.
Зростання цін на ф’ючерси та скорочення пропозиції
Ф’ючерсні контракти на пшеницю на Чиказькій товарній біржі продемонстрували значне зростання – більш ніж на 17% з початку липня. Ця динаміка зумовлена насамперед скороченням пропозиції з Чорноморського регіону, який є одним із ключових постачальників пшениці на світовий ринок. Паралельно спостерігається зростання цін і в інших великих країнах-експортерах, зокрема в Аргентині, Австралії та Сполучених Штатах.
Вплив конфлікту на логістику
Взаємні атаки на портові об’єкти та морські судна призвели до призупинення роботи зернових терміналів, що змусило експортерів відкласти або повністю скасувати завантаження десятків суден. Ця ситуація особливо критична в пік сезону збору врожаю.
• Трейдери повідомляють, що багато суден, які мали прибути для завантаження з середини серпня, не змогли отримати доступ до портів.
• Покупці змушені розглядати альтернативні джерела поставок, зокрема з Австралії, Північної Америки та Аргентини.
• Азійські борошномельні компанії, які законтрактували значні обсяги чорноморської пшениці на липень-вересень (близько 2–2,5 млн тонн), висловлюють побоювання щодо своєчасного виконання контрактів.
Реакція ключових імпортерів
Ситуація безпосередньо впливає на продовольчу безпеку країн, які значною мірою залежать від імпорту пшениці з Чорноморського регіону.
• Єгипет, будучи найбільшим у світі імпортером пшениці, отримав понад 82% своїх поставок з Росії та України у першому півріччі. Особливо вразливим є приватний сектор, який імпортує більше половини необхідної пшениці та має обмежені запаси.
• Індонезія, другий за обсягами імпортер, законтрактувала близько 600 000 тонн пшениці з країн колишнього СРСР на період з липня по вересень. Хоча поточних запасів достатньо для найближчих потреб, країна активно шукає альтернативних постачальників, таких як Болгарія, Австралія, Румунія та Аргентина.
• Значна залежність від поставок з Росії та України також спостерігається в Алжирі, Бангладеш, Йорданії, Таїланді, Тунісі та В’єтнамі. Йорданія вже скасувала два тендери на закупівлю пшениці та два – на ячмінь через обмежену кількість пропозицій та високі ціни, пов’язані з транспортними ризиками.
Зростання транспортних витрат та ризиків
Наростаюча напруженість призводить до того, що все менше судновласників готові заходити до портів Росії та України. Ситуація характеризується як така, що погіршується з кожним днем, створюючи реальний ризик дефіциту.
• Перехід на альтернативних постачальників суттєво збільшує витрати. Наприклад, вартість австралійської пшениці Premium White з урахуванням фрахту до Азії становить близько $315–320 за тонну, американської – приблизно $305, тоді як чорноморська пшениця коштує $260–280 за тонну.
Наслідки для українського експорту
Через російські атаки десятки суден під іноземними прапорами припинили заходити до українських портів, що суттєво впливає на обсяги експорту зернових.
• У серпні Україна значно скоротила темпи експорту основних зернових культур. За перші 12 днів місяця експорт пшениці склав лише 175 000 тонн, що в 4,3 рази менше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
• Поставки ячменю скоротилися у 5,6 рази, а кукурудзи – у 2,7 рази.
• За оцінками Міністерства аграрної політики, понад половина запланованого до експорту аграрної продукції може залишитися нереалізованою, що призведе до втрати понад 10,8 млрд євро експортної виручки.